Травнева виробнича нарада бібліотечних працівників
Весняні місяці 2019 року були досить насиченими для працівників бібліотек району. Багато справ удалось зробити: це і перемога у конкурсі на заміщення посади директора бібліотечної системи, списання літератури, поповнення фондів бібліотек за державною програмою «Українська книга» (3044 прим.) також літературою подарованою користувачами. На нараді йшла мова про літні відпустки, про проходження щорічного медичного огляду, про доповнення інформації до особової картки працівника, обговорювалися статистичні показники на 1 півріччя та питання класифікації бібліотечного фонду за таблицями УДК. Все це обговорювалося на травневій виробничій нараді бібліотечних працівників району 30 травня у приміщенні центральної бібліотеки Комунального закладу «ЦБС Зміївського району».
Директор бібліотечної системи Краснокутська Ольга Василівна звернула увагу на особливості роботи в час літніх канікул, детально ознайомила з проектом «Герої навколо нас» в рамках 75-річчя визволення України від німецько-фашистських загарбників, презентація якого відбудеться у жовтні цього року.
Друга частина наради мала хвилюючий настрій. Якщо зважити на календар, то саме на межі прощання з весною і зустрічі літа проходить останній день роботи у трудовому житті Куденко Раїси Прокопівни і зустріч з незалежним і вільним життям на заслуженому відпочинку.Чомусь не зовсім віриться у те, що він у неї і справді останній, і, що нас з вами вона не «построїть».
Так, сьогодні ми її вшановуємо, говоримо слова подяки, хвилюємося, і думаємо, що не одні ми, а і саму Раїсу Прокопівну переповнюють ці почуття. Бо наче зовсім не давно, 46 років тому поринула у вир бібліотечного життя, прийшовши працювати у Дудківську сільську бібліотеку завідуючою.
До чисто бібліотечного життя працювала на Харківській хутряній фабриці, санітаркою у Дудківці, птахівницею на Таранівській птахофабриці, у магазині, завгоспом у центральній бібліотеці.Знає добре бібліотечну справу, бо працювала, як було сказано, у сільській бібліотеці, редактором у відділі комплектування і обробки літератури, методистом, а з 1992 і по цей день у відділі організації та використання єдиного книжкового фонду.На протязі багатьох років очолювала райком профспілки працівників культури.
Працелюбна до безтями і відповідальна, не байдужа до всього, що відбувається у бібліотечному і господарському житті. Завжди дасть пораду, не зважаючи на гуманітарну професію, уміє робити майже все.Гарна господиня, любляча дружина, її чоловіка Анатолія багато з вас добре знають. До речі, у минулому у 2018 році вони відсвяткували Золоте Весілля подружнього життя, адже з вересня 1968 року вони йдуть пліч-о-пліч по життю. Дбайлива матуся, виховали двох гарних діток: доньку Світлану та сина Романа. Супер бабуся п’ятьох онуків, правда ще не прабабуся.Народилася вона 14 вересня 1949 року у славнозвісному своїми героїчними подіями селі Таранівка, у родині Прокопія та Наталі Солодовників, які виховали шестеро чудових дітей, Раїса Прокопівна четверта дитина у сім’ї.
Життя дарувало їй свої принади і відкриття, вирувало і хвилювало, приносила свої перемоги і поразки. Навчалася у Таранівській школі. Потім почалося справжнє доросле життя, пішла працювати.Де і ким працювала вже було сказано, але потяг до знань, до удосконалення привів її до навчання у трьох навчальних закладах: заочній школі, училищі культури, Харківському інституті культури, які вона закінчила від відриву від виробництва, тобто заочно, маючи двох дітей і надійну підтримку чоловіка, адміністрації та колежанок.
Голова ветеранської організації працівників культури Галина Михайлівна Петровська також прийшла привітати та сказати слова вдячності для Раїси Прокопівни.
Тож, сміливо крокуйте в майбуттяНехай здоров’я буде та натхнення.А бібліотечна мережа –Візьме та використає Ваш досвід і уміння
 |  |  |
 |  |
