1. Книжкова виставка-екскурс «Життя у Христі»присвячена Дню хрещення Київської Русі


Київська Русь прийняла християнство майже через тисячу років після пришестя у світ Спасителя Ісуса Христа. До цього люди на Русі були язичниками й поклонялись ідолам.

Згідно з літописом, Аскольд і Дір були першими з князів Київської Русі, що хрестились у 867 році. До того ж літописи стверджують, що майже через сто років християнство прийняла княгиня Ольга (957 р.). Вона їздила з великою свитою до Візантії, де отримала хрещення від Константинопольського патріарха. У хрещенні отримала ім'я Олени. Повернувшись на батьківщину, Ольга вмовляла свого сина Святослава прийняти християнство, проте він відмовився.

Просвітителем Русі став князь Володимир, внук Ольги. Розуміючи важливе значення Києва, він намагався перетворити його на сакральний центр усіх східних слов'ян. Символом їхньої єдності мав стати, як спершу задумав князь, новий язичницький храм з ідолами шести голів богів: Перуна, Хорса, Дажбога, Стрибога, Симаргла і Мокоші. Такий храм був зведений поблизу великокнязівського теремного двору. Проте язичництво вже пережило себе і відставало від рівня політичного й культурного розвитку як цивілізованого світу, так і самої Русі. Зрозумівши це, Володимир Святославович рішуче пориває зі старою вірою, приймає хрещення сам і наприкінці 980-років запроваджує християнство як офіційну релігію для всієї держави.

Складним і тернистим був шлях духовного відродження. І не дивно, що осанна міцніла в очисному полум'ї сумніву, спротиву й боротьби. Та все ж таки українці прийняли християнство дуже глибоко, будучи готовими нести правду і любов Христа до людей, ради них терпіти зневагу, тортури і смерть. Тому, не дивно, що євангельські заповіді прийшли до нас, як джерельна вода до спраглих.

Про все це й розповідає розгорнута книжкова виставка-екскурс «Життя у Христі» організована 7 червня 2021 року у приміщенні Зміївської публічноїї бібліотеки у читальній залі.

Русское зарубежье в год тысячелетия крещения Руси: Сборник.— М.: Столица, 1991. 464 с.

Составитель великолепного альманаха, вместившего практически все наиболее заметные публикации, появившегося в год тысячелетия крещения Руси на Западе, включил в него не только богословские, но и художественные, и искусствоведческие очерки, принадлежащие перу не только завзятых советологов, но даже и наших соотечественников, до последней поры не могущих добиться печатания их у себя на родине — таких, как С. С. Аверинцев. Есть здесь и архивные, но символически появившиеся на свет лишь в юбилейном 1988 году публикации. Собиратель получил право копирайта от «правых» и «левых» журналов.

Введение христианства на Руси / Ин-т философии АН СССР; отв. ред. А. Д. Сухов. – М. : Мысль, 1987. – 302с.

Тисячоліття відділяє нас від тих часів, що стали вже легендарними, коли давня Русь прийняла християнство. Введення християнства супроводжувалося великими історичними катаклізмами, які часто набували трагічного забарвлення. Справжні події тих далеких часів приховані від нас завісою століть. Більшість джерел втрачено назавжди. Тому навколо проблеми християнізації Русі не стихає гостра полеміка, ведуться принципові дискусії, стикаються різні точки зору. Дискусійні положення, відмінності в позиціях авторів зустрічаються і в запропонованій читачеві книзі.

Книга забезпечена великою кількістю ілюстративного і довідкового матеріалу з проблеми давньоруського язичництва, з історії введення християнства на Русі та його поширення в різних соціальних верствах суспільства, з проблем двовір’я і боротьби з ним. Книга також містить іменний покажчик, словник термінів і хронологічну таблицю, які допоможуть широкому колу читачів розібратися у специфічній термінології, що належить до часу введення християнства; отримати відомості про найбільш значних історичних особистостей, які мають відношення до християнізації Русі; простежити хронологічну послідовність найбільш важливих подій того періоду.

Книга розрахована на наукову громадськість, може бути рекомендована і більш широкому колу читачів.

Дулуман Е. К. Введение христианства на Руси: легенды, события, факты / Е. К. Дулуман, А. С. Глушак. –Симферополь: Таврия, 1988. – 184 с.

Вчені досліджують передумови введення християнства на Русі. Залучаючи велике коло публікацій, в тому числі і давньоруські літописи, літературні пам’ятки, вони викривають церковні штампи, тенденційні пояснення причин, обставин і наслідків цього явища. У книзі висвітлено малодосліджені сторони суспільного життя Давньоруської держави.

Для широкого кола читачів.

Запровадження християнства на Русі: історичні нариси / Котляр М.Ф., Гломозда К. Ю., Головко О. Б. та ін. – К.: Наукова думка, 1988. – 256 с.

Монографія присвячена проблемам запровадження християнства правлячою верхівкою Київської Русі як пануючої релігії і виникнення організації православної церкви на східнослов’янських землях. Досліджуються проник¬нення християнства у Східну Європу, його протиборство з первісними язич¬ницькими віруваннями місцевого населення, вплив християнства на економіч¬ний розвиток, соціальну структуру, політичне і культурне життя, а також міжнародне становище Давньоруської держави.

Для істориків, викладачів і студентів, усіх, хто цікавиться історією.

Как была крещена Русь. – 2-е изд. – М. : Политиздат, 1989, – 320 с.

Читачеві пропонується яскрава, захоплююча розповідь про важкий і багато в чому ще загадковий період, коли християнство стало офіційною релігією Давньоруської держави. На широкому тлі епохи окреслені видатні діячі Київської Русі: князі Святослав, Ольга, Володимир, воєводи Добриня, Свенельд і ін. Читач може також звернутися безпосередньо до першоджерела - «Повісті минулих літ», фрагмент якої включений до збірки. Тут містяться спеціальні роботи вчених різних країн. Ці дослідження допоможуть, хоча б у загальних рисах, побачити міжнародні зв'язки Київської Русі.

Для істориків, викладачів і студентів, усіх, хто цікавиться історією.

«Крещение Руси» в трудах русских и советских историков / авт. вступ. ст. А. Г. Кузьмин; сост., авт. прим. и указ. А. Г. Кузьмин, В. И. Вышегородцев, В. В. Фомин. - М. : Мысль, 1988. – 333 с.

Збірник дає уявлення про основні концепції російської та радянської історичної науки щодо введення християнства на Русі. Вступна стаття характеризує загальний стан науки з цієї проблеми. Додаток включає витяги з давньоруських літописних і позалітописних, а також іноземних джерел, пов'язаних з «хрещенням Русі».

Розрахований на наукову громадськість, і на всіх, хто цікавиться історією.

Принятие христианства народами Центральной и Юго-Восточной Европы и крещение Руси, - М.: Наука, 1988. – 272 с.

У книзі в порівняльно-історичному плані аналізується процес християнізації народів обширного регіону Європи. Автори розглядають прийняття християнства кожним народом як наслідок складного переплетення внутрішніх і зовнішніх факторів історичного розвитку. У книзі аналізуються перехід від язичницьких вірувань до християнства, становище церкви в ранньофеодальному суспільстві, взаємини церкви і держави. Значну увагу приділено ролі християнізації в розвитку культури, і перш за все писемності. У найважливіших з цих контекстів представлений і сюжет про хрещення Стародавньої Русі.

Для істориків та широкого кола читачів.

Рапов О. М. Русская церковь в IX – первой трети XII в. Принятие христианства / О. М. Рапов. – М. : Высш. шк., 1988. - 416 с.

У книзі досліджуються причини прийняття християнства на Русі, сам процес запровадження нової релігії в Київській державі. Розкриваються найважливіші заходи, проведені князем Володимиром для впровадження християнського віровчення в народні маси. З’ясовується справжня хронологія етапів початкового хрещення населення країни. Показано вплив християнства на розвиток класового суспільства, феодальних відносин, культури і побуту жителів Київської держави.

Для істориків, викладачів і студентів, усіх, хто цікавиться історією.

Христианство и Русь. Сборник статей / под ред. А. Белова. – М. : Наука, 1988. – 136 с.

У цьому збірнику представлені роботи радянських дослідників різних поколінь, присвячені історії християнства з моменту появи цієї релігії на території Стародавньої Русі і до теперішнього часу. Серед авторів такі відомі історики, як академік Б. Рибаков, члени-кореспонденти АН СРСР

М. Нікольський і С. Бахрушин, інші вчені. Кожен з них у своїй дослідницькій діяльності віддає перевагу певному періоду в історії православ’я чи конкретній проблемі у взаєминах церкви і держави. Виняток становить М. Нікольський, якому належить узагальнююча праця «Історія руської церкви».

Для істориків та широкого кола читачів.

Історія релігії в Україні: Навчальний посібник / A.M. Колодний, П.Л. Яроцький, Б.О. Лобовик та ін.; За ред. A.M. Колодного, П.Л. Яроцького. — К.: Т-во "Знання", КОО, 1999. — 735 с.

У навчальному посібнику викладено історію релігії на українських землях від стародавніх суспільств до наших днів. Вперше системно, послідовно аналізуються релігійно-церковні процеси, які в зазначений період відбувалися в різних конфесіях на теренах України. Посібник відповідає вимогам програмних курсів "Релігієзнавство" та "Історія релігії в Україні".

Розраховано на студентів, аспірантів і викладачів вищих навчальних закладів, учнів, старших класів і вчителів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв і гімназій, всіх, хто цікавиться релігієзнавством.

Христианство / Автор-сост. А. А. Грицанов. — Книжный Дом, 2006. — 640 с. — (Религии мира)

В популярной форме излагаются история возникнове­ния и сущность христианства, описаны небесная и земная иерархии, Священное Писание и Священное Предание, та­инства, главные догматы, богослужение и праздники, а также исторические оппоненты и конкуренты.

Для широкого круга читателей.

Додд Ч.Г. Основатель христианства. Пер. с англ. -М.: Наука. Издательская фирма "Восточная литература". 1993. - 175 с.

Книга принадлежит перу выдающегося английского библеиста, лучшего в англоязычных странах знатока Ветхого и Нового завета Ч.Г. Додда (1884-1973), на протяжении многих лет возглавлявшего работу по переводу на современный язык и изданию Новой Английской Библии (1961).

Это научно-художественная «реконструкція» личности Иисуса Христа, выполненная в форме доверительной беседы с заинтересованным, но не очень сведущим читателем.

Прот. Фома Хопко ОСНОВЫ ПРАВОСЛАВИЯ. - Репринтное издание. - Перевод с английского прот. Андрея Трегубова

Русский текст библейских цитат даётся по Библии, изд. «Жизнь с Богом», Брюссель. 1973.

(печатается с сокращениями)

Иисус Христос — Божье Слово во плоти человеческой — пришёл учить людей Своим присутствием. Своими словами и Своими делами, а Его ученики были посланы в мир, чтобы «научить все народы», преподав им Его Самого и Его Евангелие (что буквально означает «Благие вести» Царства Божьего). Те, кого Он послал, называются апостолы, то есть «посланные». Апостолы же были непосредственно вдохновлены Святым Духом Божьим, Духом Истины (Ин. 15.26). В Писании говорится, что ранняя Церковь «пребывала в учении Апостолов» (Деян. 2.42), которое и стало учением Христианской Церкви, и принимается каждым христианином как Божье учение о вечной жизни. Им всё человечество и весь мир — просвещаются и спасаются.

Для широкого круга читателей.

ЖИЗНЬ ИИСУСА ХРИСТА

Это рассказ об Иисусе Христе, Который жил около 2000 лет тому назад в Палестине. Все, что Иисус говорил и делал было новым учением Люди, поверившие Иисусу Христу, получают от Него помощь в земной жизни и вечную жизнь с Богом на Небесах после смерти.

Кiлькiсть переглядiв: 1100

Фотогалерея

Дата останньої зміни 13 Грудня 2023

Цей сайт безкоштовний!