18 січня 2021 р.

Водохреща

19 сiчня православні християни відзначають Богоявлення (Хрещення) Господнє — третє завершальне велике, свято різдвяно-новорічного циклу. Ще в народі воно має назву Йордан, Водохреща. З ним пов'язують хрещення Христа на річці Йордані. Цей звичай прийшов до нас на Україну разом із християнством і став традиційним святом нашого народу.

/Files/images/2020/vodohrescha/изображение_viber_2021-01-18_14.jpg Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя. Євангельські перекази оповідають, що коли Син Божий виходив iз води, небеса розкрилися i в цю саму мить на його плече опустився голуб. Це був Святий дух. I голос почувся із неба: «Це Син Мій Улюблений, що його Я вподобав!,після чого сталося Богоявлення – Ісус оголосив себе Спасителем і Месією. Звідси і ще одна назва свята – Богоявлення.

Водохреща включає три основні обрядові дії: Свят-вечір, святкове богослужіння і освячення води. Бо вода в Старому Завіті символізує початок життя, запліднення животворящого Духа. З давніх часів відомо про чудесні властивості води, набраної в день Водохреща, 19 січня.

Вечір напередодні свята Водохреща називається другий Святвечір, або голодна кутя. Впродовж 18 січня віряни тримають піст та нічого не їдять доти поки не посвятять воду. Надвечір йшли до церкви , де святили воду. Свяченою водою господар кропив всіх членів сім`ї, хату, подвір`я , криницю, свійських тварин, окрім курей і свиней, малював хрести крейдою на дверях, воротях, господарських будівлях, аби злякати нечисту силу. Сідати за вечерю можна лише після появи першої зірки на небосхилі. До столу подають пісні страви - рибу, вареники з капустою, кутю, узвар тощо. Наші предки цього дня вшановували богиню річок Дану. Вважалось що цього дня вода стає чарівною, дівчата нею умивалися, щоб бути вродливими,

/Files/images/2020/vodohrescha/изображение_viber_2021-01-18_14-46-31.jpg Якщо оглянутись на зимовi свята, то, мабуть Водохреща закінчуються найпоетичніше. Ще за тиждень перед Водохрещам чоловіки прорубують на річці великий хрест і обливають його буряковим квасом, щоб був червоний. Біля хреста будують – з льоду – престол. Все це оздоблюють аркою з ялинових або соснових гілок — «царські врата».

Вранці 19 сiчня у церкві відбувається урочисте богослужіння. По закінченню богослужіння весь народ іде на річку. Попереду несуть дерев'яний церковний хрест і хоругви. Очолює цю ходу хор, який співає «Голос Господній…», за хором іде священик, а за ним до річки на Водохреща йдуть усі: старі, молоді і діти. Кожен несе з собою пляшку або глечик на воду.

Тут біля річки відбувалася Божа Служба, після якої священник занурював хреста у воду і з цього часу вода вважалася освяченою і кожний набирає її собі для вжитку. Освячена вода вважалася цілющою. Люди берегли її цілий рік, ласкаво називаючи водичкою-йорданичкою, бо це була жива вода яка приносила здоров`я і красу. Нею напували хворих, змазували хворі місця, лікували дитячий переляк, кропили від злих духів хати подвір`я, худобу.

З опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року. Освячена на Йордань вода символізує святу йорданську воду і має у віруючих особливе значення. До магiчних властивостей свяченої води вiдносять: здатність вгамувати пристрастi, вiдганяти вiд оселi злих духiв, дарувати хворому одужання часто навіть вiд невиліковних хвороб. Деякi священники та вiруючi вважають, що не iснує лiкiв, кращих за святу воду. Щоб свячена вода приносила користь необхідно, в першу чергу, дбати про чистоту власних думок i вчинкiв. Мiж iншим колись на Українi побутувала легенда: коли священник опускав хреста в ополонку, з неї начебто вистрибувала нечиста сила i гуляла мiж людей, до того часу поки якась жiнка не випере в рiчцi бiлизну. Тому господинi не квапилися, пiсля свят, швидко прати та повертати нечисту силу у воду – хай побiльше її загине вiд сильних морозiв.

В Україні поширений звичай хрещенських купань. Найсміливіші юнаки купалися в ополонці. За народними повір’ями, цим вони могли уберегти себе протягом року від різних хвороб. У деяких районах Правобережжя аж до XX ст. дотримувалися традиції, згідно з якою у день водосвяття обов’язково купалися ряджені колядники і щедрівники, змиваючи з себе таким чином «бісівську скверну».

Після водосвяття люди повертаються до своїх домiвок. За обiдом всi п'ють свячену воду, оскільки вважається, що освячена на Водохреще вода має питися перед вживання їжi, адже саме за цієї умови вона має найбільшу силу та освячують подвір`я. По обіді молодь гуляла, каталась на конях та продовжувала святкувати Водохреща.

Дівчата бігали до річки вмиватися в «йорданській воді» — «щоб були рожеві лиця». Або дівчата, набравши з освяченої ополонки води, наливали у велику миску, на дно клали пучок калини або намисто і вмивалися — «щоб лиця красніли». Подекуди зберiгається звичай спiвати господарю оселi величальнi пiснi, якi годиться завершувати побажанням добра, загоди та багатства. У вiдповiдь на таке щедре побажання всього найкращого хазяїн обдаровує спiвцiв грошима.

Після Водохреща вже не звучали колядки і щедрівки. Розпочинався новий весільний сезон, який тривав до Великого посту .Це був час веселощів і дозвілля. Молодь збиралась на вечорниці, сім'ї влаштовували складчини та ходили один до одного в гості з метою наблизити весну. Якщо оглянутись на зимовi свята, то, мабуть Водохреща закiнчуються найпоетичніше, а ще з цим днем пов’язані й деякі прикмети:

Якщо на Водохреща випаде багато снігу - це до міцного здоровя. Вважається, що водохресний талий сніг і вода мають потужну лікувальну силу, яку не втрачають весь рік. Якщо зірки на Водохреща світять яскраво, значить погода влітку буде суха і спекотна, весна почнеться рано, а бабине літо триватиме довше покладеного терміну. Втім яскраві зірки на небі свідчать про те, що рік буде спокійним без великих потрясінь. На Водохреща прийнято освячувати житло святою водою. А як це правильно зробити і які ще з цим святом пов`язані традиції та легенди ви дізнаєтесь, якщо прийдете до Зміївської публічної бібліотеки. В читальній залі до вашої уваги організована книжкова виставка «Водохреща йде до нас». Тут представлені книги: Олекси Воропая «Звичаї нашого народу», «Українці: свята, традиції, звичаї», книга братів Капранових «Веселих свят» та інший матеріал. Під час карантину каналами зв’язку для замовлення книжок, які ви можете заказати, є мобільний зв'язок, Viber, Telegram (оператор МТС Vodafone – (099) 953-23-36 ); тел. Зміївська публічна бібліотека (вул. Залізнична, 126) – (04757) 3-11-67, е-пошта: bookzmiev@gmail.com; функція "Надіслати повідомлення" на сторінці «Бібліотеки Зміївщини» бібліотеки у Facebook., а після карантину чекаємо на вас читачі, за адресою: Зміїв, вул.Залізнична,126 Зміївська Публічна бібліотека.

Кiлькiсть переглядiв: 964

Фотогалерея

Дата останньої зміни 13 Грудня 2023

Цей сайт безкоштовний!